Основи фотографії. Методичка фотокурсу

michaela bercu by albert watson

Мікаела Берку, Альберт Вотсон

Курс «Основи фотографії» є першим ступенем вивчення технічних засад фотографії. Знак ☻ у тексті вказує на перехід до фотографії-приклада, а знак ► це посилання на статтю або відео на тему. Наприклад, основні фотографічні терміни ви зможете дізнатись у ► Словник термінів, 260 понять . Для вашої зручності ми пропонуємо зберегти закладку з програмою цього курсу на час навчання в інтернет-провіднику. Запитайте нас як.) З 10:00 до 19:00 методисти дадуть відповідь на ваші запитання, телефонуйте: 095 119-1517 WhatsApp, 068 119-1517 Viber, 093 119-1517 Telegram. 

Зміст курсу

 

Урок 1. Фотографія як мистецтво, жанри , основні визначення

  1. Яку фотокамеру купити? Лідери ринку
  2. Фотографія як мистецтво. 100 кращих фотографів Світу ►.
  3. Коротко про історію фотографії. 
  4. Жанри фотографії: портрет, вулична стріт-фото, пейзаж і архитектура, фуд-фото. 
  5. Фотоапарати. Класифікація камер.
  6. Кроп-фактор та на що він впливає.
  7. Формати запису цифрових файлів. RAW та JPEG
  8. Визначення світлочутливості - ISO.
  9. Визначення температури кольору. Баланс Білого - WB.

Основні терміни

Фотографія – (в пер. з грецьк. - світлопис) наука, що вивчає різні способи отримання довгострокових зображень предметів навколишнього світу шляхом впливу світла на спеціальні світлочутливі шари з подальшою їх хімічною обробкою.

Камера-обскура - найпростіша фотокамера, що є звичайною коробкою з круглим точковим отвором.

Лінза – оптичне скло, обмежене двома сферичними (кульовими) поверхнями. ☻  У 1838 році на бульварі дю Тампль була зроблена одна з перших фотографій із зображенням людини, зроблена Дагером. На дагеротипі бульвар виглядає безлюдним, проте це пов'язано з витримкою тривалістю понад 10 хвилин, протягом якої пішоходи і транспорт зникли з виду, і лише одна людина, яка зупинилася у чистильника взуття, залишилася в кадрі.

Цифрова фотокамера – камера, в якій як світлочутливий елемент застосовується цифрова матриця, що формує зображення. Цифрова матриця, як і кадр фотоплівки, має певний розмір, який прийнято виражати в міліметрах. На даний момент у фотографії використовуються різні розміри фотографічних кадрів.

Це стосується як плівки, так і матриць. Існує певний стандарт розміру кадру, який притаманний всім плівковим і цифровим фотокамерам. Це розмір кадру звичної для нас 35-мм фотоплівки: 24х36 мм. Коли розмір матриці збігається з розміром плівкового кадру, такі матриці називають повнокадровими (повнорозмірними).

☻  Якщо розмір матриці менше, ніж розмір плівкового кадру, то найменування матриці вводиться коефіцієнт кроп-фактор .

☻  Кроп-фактор – величина, що визначає, у скільки разів розмір діагоналі світлочутливої ​​матриці менший від діагоналі стандартного 35-мм плівкового кадру.

► Читайте «Яку фотокамеру купити? Лідери ринку». 6 переваг та 3 недоліки бездзеркальних фотокамер. Чим відрізняються дзеркальні камери від бездзеркальних. 

Світлочутливість • ISO

Світлочутливість - ступінь чутливості матричного елемента до впливу на нього світла. Світлочутливість фотоматеріалів вимірюється в одиницях ISO (Міжнародна організація стандартизації). Чим вище значення ISO, тим вища світлочутливість.

Цифровий шум – похибки передачі кольору та окремих деталей зображення у файлі фотографії. Для запобігання появи цифрового шуму слід прагнути виставляти мінімальне значення світлочутливості, необхідне для зйомки в даний момент.

Повнокадрові матриці забезпечують прийнятну якість при значеннях ISO 2000 та вище. Іноді високе значення ISO з подальшим переведенням зображення в чорно-біле використовується для імітації старовинних фотографій.

Формати зображення

Матриця. На матриці відбувається кодування зображення по-різному. Існує два формати зображень, які записуються камерою на картку пам'яті як файл. Це RAW та JPEG.

JPEG-формат – стандартний та найпопулярніший формат запису файлу фотографії. Світло на матриці фотокамери перетворюється на цифровий сигнал, а процесор камери "стискає" цю інформацію. При стисканні можуть бути втрати даних. Цей формат файлу має менший розмір, якщо порівнювати з його RAW копією. Повсюдно використовується в інтернеті, а також для друку фото та фотокниг у мінілабах.

RAW-формат (вимовляється РО) – формат цифрового файла з максимальною якістю. На відміну від формату JPEG, цей формат не обробляється процесором камери і в "сирому" вигляді записується на картку пам'яті фотокамери. 

Ро-формат, для подальшої публікації та розповсюдження, потребує додаткової обробки та конвертації у інші, популярні формати (JPEG, PSD, PNG) за допомогою спеціальних програм – RAW-конверторів. За певні переваги RAW формат отримав другу назву – «цифровий негатив». Адже він містить значно більше інформації у світлих та темних ділянках зображення. Розумна обробка зображення саме в цих «складних» ділянках із збереженням деталізації та дрібних елементів відрізняє професійний знімок від аматорського. 

Недоліком файла можна вважати його розмір у мегабайтах. Він «важкий», займає на карточці багато місця і тому використовується переважно професіоналами та досвідченими фотографами. RAW файл є цифровим «негативом», тому, у кого є RAW, - той вважається автором оригінального кадру.  

Докладніше про коригування та ретуш RAW-файлів ви дізнаєтеся на наших курсах з постобробки «Обробка фотографій у Lightroom » та «Обробка фотографій у Photoshop • курс для новачків».

Кольорова температура. Баланс білого (ББ/WB).

☻ Світло від різних джерел освітлення відрізняється за кольором.

Щоб описати джерело світла, використовують поняття колірної температури. Цей параметр вимірюється у градусах шкали Кельвіна. Людське око зазвичай автоматично адаптується до зміни колірної температури освітлення.

☻ Камера здатна заміряти колірну температуру освітлення. Баланс білого (ББ) у фотографії – це процес налаштування кольорів на зображенні таким чином, щоб воно виглядало природнім та нейтральним. А саме – таким, яким наші очі бачили його в реальному світі. Коригування колірної температури зображення необхідне для видалення паразитних відтінків. Ми виправляємо ББ для того, щоби нейтральний білий був дійсно білим, і всі інші кольори відображалися в файлі точно. Це особливо важливо під час фотографування портретів (з акцентом уваги на колір шкіри) в середовищах з різними умовами освітлення, наприклад у приміщенні, на вулиці, під люмінісцентним світлом або під час сходу чи заходу сонця. Адже колірна температура світла значно відрізняється в різних ситуаціях.

Фотограф може регулювати ББ вручну або автоматично, залежно від налаштувань камери. Функція автоматичного балансу білого корисна в більшості ситуацій, але іноді вона може не відтворювати точні кольори, особливо в умовах складного освітлення. Ручне налаштування балансу білого дозволяє фотографам досягати більш точного відтворення кольорів.

Неточний баланс білого може призвести до того, що зображення виглядатимуть занадто теплими (жовті або помаранчеві) або занадто прохолодними (сині), що може вплинути на настрій кадру. Правильний баланс білого гарантує точність кольорів і природність зображення, допомагаючи глядачеві швидко і правильно розуміти тему та ідею зйомки.

Домашнє завдання до уроку 1.

  1. Знайти ввечері (або рано вранці) два КОЛЬОРИ та зробити два кадри одного й того ж об'єкта з різним балансом білого WB (різним кольором).
  2. Відпрацьовуємо налаштування ISO та WB (баланс білого - колір).

Налаштування камери: 
режим «Р»; 
ISO 1600-3200, але якщо камера на штативі, - то ISO 100; 
WB (баланс білого): 1й кадр - "Авто", а 2й кадр - підбираємо символ. 
Рекомендуємо зафіксувати камеру для більш якісного отримання зображення. Якщо вам незручно знімати ввечері на вулиці на фотокамеру, то ми готові зарахувати фото, зроблені на телефон. Але використовуйте на смартфоні режим PRO, в якому регулюються ISO та WB.

       3. Завантажте в альбом «ДЗ №1» до 4х фотографій з різним балансом білого.

 

 

Урок 2. Діафрагма як інструмент творчості. Фокус.

  1. Види фокусувань.
  2. Покадрова зйомка.
  3. Безперервне фокусування.
  4. Блокування фокусу та перекомпоновка кадру.
  5. Що таке діафрагма.
  6. Вплив діафрагми  на глибину простору, що різко зображене.
  7. Розмиття та деталізація заднього плана, визначення «боке».
  8. Зйомка в пріоритеті діафрагми.

Основні терміни:

Фокусування, або наведення на різкість – термін відноситься до процесу налаштування об'єктива фотокамери на таку відстань від об'єкту зйомки, щоб забезпечити різкість зображення. Це досягається зміною положення лінз у об'єктиві, щоб змінити фокусну відстань. Коли об'єктив правильно налаштований на об'єкт зйомки, зображення на матриці або плівці стає різким і чітким. Для цього існують різні пристрої: від механічних (для ручного фокусування за допомогою далекоміра за шкалою відстаней або фокусним екраном) до повністю автоматичних (автофокус). Щоб кадр був різким, наведіть фокус на важливу деталь кадру, наприклад, очі.

☻ Порада. Якщо зона автоматичного фокусування знаходиться в центрі кадру, її слід навести на важливу деталь і активувати автофокус натисканням кнопки спуску до половини. Потім знайти цікаву композицію і дотиснути кнопку спуска до кінця. В складних умовах освітлення (у сутінках, в приміщенні) фокусуватися слід на найбільш контрастному об'єкті. Це підвищує швидкість та точність автофокусування. Зону максимального контраста слід шукати на самому об'єкті, як от чокер на шії у дівчат. Якщо зони контраста немає на моделі, то слід фокусуватися на будь який контрастний об'єкт, що знаходиться на одній лінії з героєм зйомки.

Діафрагма/Апертура лінзи є одним з основних елементів, що визначають експозицію в фотографії. Це отвір в об'єктиві, який контролює кількість світла, що потрапляє на матрицю фотокамери. ​Діафрагма позначається F-числом і може бути налаштована на різні значення, відкриваючись або закриваючись для регулювання кількості світла, що потрапляє на сенсор або плівку. Якщо діафрагма відкрита (має менше чисельне значення, наприклад F2.0), то вона пропускає більше світла, тому зображення буде світліше. З іншого боку, якщо діафрагма закрита (і має значення, наприклад F16), то пропускається менше світла, тому зображення буде темнішим.

Крім впливу на експозицію, діафрагма також впливає на глибину різкості зображення. Якщо діафрагма відкрита, то глибина різкості зменшується, тому що фокусна площина стає більш поверхневою. З іншого боку, якщо діафрагма закрита, глибина різкості збільшується, оскільки фокусна площина стає більш глибокою. Останнє може бути корисним, коли необхідно, щоб більшість об’єктів на зображенні були різкими, а не тільки ті, які знаходяться ближче до камери.

"Аv" (або "A") є режимом на фотокамері, який називається "Пріоритет діафрагми" (Aperture priority). У цьому режимі фотограф може встановити бажану величину діафрагми, а фотокамера автоматично підбере необхідну швидкість затвора для досягнення правильного освітлення матриці.

Це означає, що фотограф може контролювати глибину різкості зображення, що робить цей режим популярним для портретної та макрофотографії, а також для фотографування пейзажів. Наприклад, якщо фотограф хоче зробити портрет з розмитим заднім планом (боке заднього плану), він може вибрати відкриту діафрагму, наприклад F2.8. А фотокамера відповідно самостійно вибере швидкість затвора, яка забезпечить правильну експозицію. Якщо умови освітлення зміняться, фотокамера автоматично вибере нову швидкість затвора для забезпечення правильної кількості світла в кадрі. Якщо камера помиляється, фотограф зазвичай переходить до режиму мануальних налаштувань і діафрагми і швидкості затвору.

☻  Боке – художнє розмиття заднього плану.  Це чудовий спосіб відокремити об'єкт від фону. ☻ Боке у фуд фотографії Тані Кабакової (випускниця КШФ)

Число Діафрагми F – це відношення фокусної відстані об'єктива до діаметра його вхідної зіниці. Діафрагма позначається буквою F, за якою стоїть число. Чим більше отвір діафрагми, тим меньше F-число, тим більше світла проходить через об'єктив на матрицю. Існують стандартні значення діафрагми, при зміні яких пропускається вдвічі більше світла. Стандартні значення діафрагми наведені нижче. Спочатку вказані абсолютні значення діафрагми, а потім їх відображення на дисплеї фотокамери: 1-f1, f1.4-1/1,4, 1/2-f2, 1/2,8-f2.8, 1/4-f4, 1/5,6-f5.6, 1/8-f8, 1/11-f11, 1/16-f16, 1/22-f22, 1/32-f32

Домашнє завдання до урока 2.

1. Сфотографуйте натюрморт у світлих тонах, компонуючи 3–7 предметів. Зробіть два кадра: один з великою глибиною чіткості (різкості), другий -з низькою глибиною чіткості (при наявності світлосильного об'єктиву).

Налаштування камери:
пріоритет діафрагми "AV" (на Nikon - "A").
Кадр №1 - діафрагма F-11. 
Кадр №2 - діафрагма F від 1,8 до F 5,6 (для всіх лінз відкрита діафрагма відрізняється - виберіть свою відкриту).
Фокусування – точкове. ISO встановлюйте залежно від кількості світла, що висвітлює ваш натюрморт. Якщо світла мало, ми підвищуємо значення ISO ( від 400 до 3200). WB - Виберіть символ, що відповідає кольору світла, який висвітлює ваш натюрморт.
Ми використовуємо при зйомці вдень світло з вікна, ввечері - штучне світло настільної лампи.
Важливо: камеру добре фіксуємо (ставимо її на щось або підпираємо).

2. Завдання* – з зірочкою, що означає «не обов'язково для виконання».

Зробіть кадр групи людей ( 2 - 4 моделі) з вибірковою різкістю. Перший кадр – різкість на одній людині, другий кадр – на іншій людині.
Налаштування:
пріоритет діафрагми "AV" (на Nikon - "A"),
діафрагма відкрита, значення від F 1,8 до F5.6.
Фокусування - точкова.
ISO - збільшуйте до 800-1600, якщо мало світла.
WB: виберіть символ, що відповідає кольору світла.
Ми виконуємо це завдання протягом дня використовуючи природне світло.
Якщо у вас немає камери, виконайте це ДЗ за допомогою камери мобільного телефону. В такому випадку зйомки фокусуйте свою увагу не на технічній стороні завдання, а на творчій композиції, сюжеті, емоціях!
3. Завантажте 2-4 фотографії в альбом "ДЗ №2" вашої учбової групи.

Чотири поради для  ДЗ з вибірковою різкістю: 

  • Максимально відкрийте діафрагму
  • Не використовувати ширококутну оптику
  • Відстань між об'єктами має бути відносно великою
  • Дистанція між камерою та першим об'єктом має бути маленькою

 

Урок 3. Витримка. Експозиція. 

  1. Що таке витримка.
  2. «Розмиття» та «заморозка» об'єкта зйомки.
  3. Зйомка в пріоритеті витримки.
  4. Експозиція. Трикутник експозиції.
  5. Співвідношення витримки та діафрагми.
  6. Визначення експопари.
  7. Експокорекція.
  8. Крок експозиції.

Що таке витримка? 

Витримка (або тривалість витримки) означає тривалість часу, протягом якого затвор камери залишається відкритим, дозволяючи світлу проходити крізь об’єктив і потрапляти на сенсор камери або плівку. Це один із трьох факторів, які контролюють експозицію у фотографії, разом із діафрагмою та ISO.

Витримка вимірюється в частках секунди, наприклад 1/1000 або 1/30. Ці значення налаштовуються фотографом у ручному режимі (M) або автоматично камерою в режимі пріоритету витримки (Sv) чи програмному режимі (P). 

В сучасних фотокамерах, для позначення витримки вказується лише значення знаменника. Наприклад: 60 = 1/60 секунд, 250 = 1/250 секунд і т.д. Отже: 60 = 1/60 довша за витримку 250 = 1/250

Якщо витримка перевищує 1 секунду, то поряд із числовим значенням ставиться значок  < '' >, а якщо витримка перевищує 1 хв, то поряд із числовим значенням ставиться значок < ' >. Наприклад: п'ять секунд = 5'', дві хвилини = 2'

Існують стандартні значення витримки, при зміні яких на один крок, час затримки затвора змінюється вдвічі. Стандартними значення витримки наведені в таблиці. Спочатку вказані абсолютні значення витримки, а через тире – їх відображення на дисплеї фотокамери:
1 сек – 1”, 1/2 секунди – 2, 1/4 сек – 4, 1/8 сек – 8, 1/15 сек – 15 , 1/30 сек – 30, 1/60 сек – 60, 1/125 сек – 125, 1/250 сек – 250, 1/500 сек – 500, 1/1000 сек – 1000, 1/2000 сек – 20.
Інші значення витримки є проміжними. 

Довга та коротка витримка.

Буває довга (повільна) та коротка (швидка) витримка. Яка витримка буде оптимальною? Це залежить від кількості світла на локації, світлочутливості матеріалу, значення діафрагми або бажання отримати художні ефекти витримки (розмиття, заморозка). Ось декілька прикладів:

☻  При зйомці об'єктів, що рухаються, коротка витримка «заморожує» рух, а більш тривала «розмиває». Художнє розмиття руху можливе, тому що за більш тривалий проміжок часу об'єкт, що рухається, переміщується на більшу відстань, що робить його контури розмитими. Також, ефект розмиття іноді проявляється при зйомці з рук через тремтіння камери. Іноді використовується прийом зйомки «у проводку», коли фотограф камерою стежить за об'єктом, що рухається. Це дозволяє передати рух за рахунок розмиття заднього плану.

☻ Філіп Халсман «Dali Atomicus» (Атомний Далі) Фото на короткій витримці . Конкретні числові значення витримки залежить від умов освітлення, швидкості, напряму руху об'єкта і визначаються індивідуально для кожної знімальної ситуації. Пріоритет витримки – автоматичне визначення експонометром значення діафрагми при постійному значенні витримки. Значення витримки змінює сама камера, що не завжди призводить до оптимального результату.

☻ Довга витримка. Микита Молочков "Зникнення" (випускник КФШ) .

☻  Зйомка на довгу витримку .

☻ Коротка витримка. Заморожування борошна. Фуд фотографія Ані Денисенко (випускниця КФШ) . Коротка витримка від Ігоря Червоненко «Зграя рожевих фламінго» .

Експозиція (експонувáння, опромінювання, засвічення). 

Експозиція в фотографії описується як кількість світла, яку отримує плівка або матриця камери під час зйомки. На кількість світла впливає трикутник експозиції – це взаємозалежні налаштування витримки, світлочутливості ISO та діафрагми. Діафрагма відповідає за кількість світла, яке пропускається крізь об'єктив, час витримки – за тривалість освітлення, ISO – за чутливість матриці до світла.

☻  Трикутник експозиції передбачає, що ви свідомом керуєте трьома параметрами: витримкою, діафрагмою та світлочутливістю.

Світлочутливість плівки або матриці вимірюється в одиницях ISO (Міжнародна організація стандартизації). Чим вище значення ISO, тим вище світлочутливість матриці, тим вище ступінь підсилення сигналу, що отримує матриця. ISO має ряд стандартних значень, наприклад: ISO 100, ISO 400, ISO 800, ISO 1600, ISO 3200.

Від експозиції залежить якість та яскравість зображення. Якщо експозиція занадто висока, зображення буде переосвітлене та втратить деталі в областях яскравого світла. Якщо експозиція занадто низька, зображення буде темним та втратить деталі в зонах тіней. Оптимальна експозиція забезпечує наочне та реалістичне відображення зображення з усіма його деталями та контрастами.

Експозицію можна налаштувати вручну або використовувати автоматичний режим. Вручну налаштовують експозицію, коли потрібно контролювати кожен аспект зйомки, наприклад, у складних умовах освітлення – вночі, в яскравий та сонячний день. Автоматичний режим прискорює швидкість зйомки, бо дозволяє камері самостійно налаштувати експозицію за умови, що на зображенні присутні середні значення яскравості та контрасту.

Експопара

☻ Експопара – це комбінація величини діафрагми та швидкості затвора, які використовують при зйомці. Ця пара визначає скільки світла потрапляє на сенсор. Експопару записують як, наприклад, 1/125  f/8,0 – це значить, що використовується витримка затвора 1/125 секунди та діафрагму f/8,0. Зміна одного параметру при константі іншого може призвести до пере- або недо-експонування зображення.

Для досягнення правильної експозиції можуть використовуватись різні комбінації діафрагми та швидкості затвора, залежно від умов освітлення та бажаного ефекту. Наприклад, при яскравому освітленні можна використовувати велику діафрагму та коротку витримку затвора, а при слабкому освітленні - меншу діафрагму та довшу витримку затвора.

Тобто слід розуміти, що різні експопари можуть призвести до однакової експозиції, але малюнок в кадрі буде зовсім різним. При виборі будь-якої експопари із зазначених нижче, експозиція залишається постійною. Перелік експопар діє за умови, що ISO залишається незмінним. При зміні витримки на один ступінь у бік збільшення значення діафрагми слід змінити на один ступінь у бік зменшення. Якщо при вимірі освітленості витримка склала 1/60 сек при f/8, то в даній ситуації можна вибрати будь-яку експопару з наведених нижче: 1/500 сек-F2.8, 1/250 сек-F4, 1/125 сек-F5. 6, 1/60 сек-F8, 1/30 сек-F11, 1/15 сек-F16, 1/8 сек-F22, 1/4 сек-F32

☻Експокорекція (корекція експозиції) – зміна фотографом параметрів експозиції, визначених автоматично вбудованим експонометром камери, якщо вона помиляється. Експокорекція вимірюється в одиницях EV (експозиційний крок). Крок експозиції – найменший крок, на який можна змінити експозицію цифрового сенсора. Зазвичай у камерах можлива експокорекція +/-3EV з кроком 0.5 або 0.3EV. 

☻ Рекомендуємо встановити на своїй камері цей метод вимірювання експозиції

Домашнє завдання урока 3.

1. Зробіть два кадра об’єкта що рухається. Один – на довгій витримці, щоб отримати розмиття руху. Другий – на короткій витримці, щоб отримати «заморозку» руху. Налаштування камери: Пріоритет витримки "S", “Sv , "T", “Tv”.

Кадр №1- витримка 1/100 – 1/400. 

Кадр №2 - витримка 1/15 – 1/80.

Камеру слід стабілізувати, встановити її на штатив або надійну поверхню. Фокусування - точкове. ISO - встановити залежно від кількості світла, що висвітлює ваш об’єкт. Якщо світла мало, ми підвищуємо значення ISO вище від 400 до 3200. WB – виберіть символ, що відповідає кольору світла, який висвітлює ваш об’єкт. Виберіть одну світлину з гарним розмиттям, а другу з гарною "заморозкою" та завантажте їх у відповідний альбом. Обов'язково в коментах вказуйте значення витримки!

2. Кадр №3 – панарамування – фотографуйте об’єкт з проводкою. Налаштування камери: пріоритет витримки "S", “Sv , "T", “Tv”.  – витримка 1/15-1/80. Фокусування - точкове. ISO: встановлюйте залежно від кількості світла на локації. Збільшуйте ISO від 400 до 3200, якщо світла недостатньо. WB: виберіть символ, що відповідає кольору світла, який висвітлює ваш об’єкт. Виберіть одну найкращу світлину та завантажте її у відповідний альбом. Обов'язково вкажіть значення витримки!

3. Кадр №4. Сфотографуйте світлий об’єкт на темному фоні без експокоррекції.
А потім Кадр №5 з таким значенням експокорекції, яке з вашої точки зору дає результат максимально наближений до реальної картинки. 
Налаштування камери:
пріоритет діафрагми "A", "Av". 
Діафрагма відкрита, це значення від F 1,8 до F5.6. 
Фокусування – точкове. ISO – піднімайте до 800 – 1600, якщо мало світла. 
WB – виберіть символ, що відповідає кольору світла. Виконуйте це завдання протягом дня в умовах природного світла.

Виберіть одну світлину з експокорекцією 0, другу - з вибраним вами значенням експокорекції. Завантажте кадри у альбом з ДЗ. Вкажіть значення експокорекції для обох світлин! Важливо! В кадрі має бути лише темний фон. В точці фокусування має бути щось контрастне, інакше камера не сфокусується і не дасть змогу зробити кадр.  

Усього має бути завантажено 5 фотографій у відповідний  альбом ДЗ №3.

 

Урок 4. Оптика для різних жанрів зйомки

  1. Класифікація об'єктивів та їх види.
  2. Фокусна відстань об'єктива.
  3. Світлосила об'єктива.
  4. Вплив фокусної відстані на глибину різкості (ГРЗП).
  5. Боке як творчий інструмент.
  6. Система стабілізації зображення.

Основні терміни.

Основні параметри об'єктива – це фокусна відстань, можливість змінювати фокусну відстань, світлосила, мінімальна дистанція фокусування (мдф), тип байонета або діаметр різблення для кріплення об'єктива, стабілізація, ціна та вага.

☻ Фокусна відстань об'єктива - відстань від головного фокуса до головної задньої площини. Фокусна відстань визначає масштаб зображення при встановленні об'єктива на нескінченність. Чим більша фокусна відстань об'єктива, тим більший коефіцієнт збільшення. Для кожної фотокамери нормальною (штатною) вважається фокусна відстань, приблизно рівна діагоналі кадру. Для 35-мм плівкових камер і повнокадрових цифрових матриць це значення становить 50 мм, а для камер з Kf=1,6 близько 30 мм. При встановленні об'єктивів на фотокамери, що мають кроп-фактор, фокусна відстань буде дорівнювати добутку величини Kf на значення фокусної відстані. Приклад: Камера має кроп-фактор 1,6. При встановленні об'єктива з фокусною відстанню 100 мм, підсумкова фокусна відстань становитиме 1,6 х 100 мм = 160 мм.

Класифікація об'єктивів залежно від фокусної відстані.

Надширококутні – ці об'єктиви мають кут огляду більше 140° (це плюс) та дуже великі геометричні спотворення (це мінус). Використовуються переважно для художньої зйомки. В еквіваленті для 35 мм плівкових камер мають фокусну відстань менше 24 мм.

Ширококутні – такі об'єктиви з фокусною відстанню менше від діагоналі кадру. Призначені для зйомки пейзажів або зйомки інтер'єрів. В еквіваленті для 35 мм плівкових камер мають фокусну відстань 24-35 мм. ☻ Ігор Червоненко: ширококутними об'єктивами знімайте краєвиди природи. "Ритми" (28 мм, 1/200, f/8, ISO 80) 

Стандартні (штатні, нормальні) – об'єктиви з фокусною відстанню, приблизно рівною діагоналі кадру. Забезпечують найприроднішу передачу просторової перспективи. В еквіваленті для 35 мм плівкових камер це фокусна відстань 40-60 мм.

Портретні  – це умовне позначення об'єктивів, що дають найбільш правильні пропорції під час портретної зйомки. Як правило, мають фіксовану фокусну відстань та високу світлосилу. В еквіваленті для 35 мм плівкових камер мають фокусну відстань 80-135 мм.

Телеоб'єктиви – об'єктиви з фокусною відстанню, що значно перевищують діагональ кадру, мають невеликий кут огляду та призначені для зйомки віддалених об'єктів. В еквіваленті для 35 мм плівкових камер мають фокусну відстань 70-300 мм.

Супертелеоб'єктиви – об'єктиви з фокусною відстанню понад 300 мм в еквіваленті для 35 мм плівкових камер, що застосовуються для зйомки сильно віддалених об'єктів. В силу конструктивних особливостей мають великі розміри та масу. Як правило, мають меншу, ніж телеоб'єктиви, світлосилу і використовуються тільки зі штативами.

Трансфокатор або «зум» - дозволяє плавно змінювати фокусну відстань об'єктива.

Багнет (байонет) – система кріплення, призначена для швидкої зміни об'єктивів. При багнетному кріпленні достатньо повороту на невеликий кут, а не кілька обертів, як у різьбового кріплення, щоб поміняти об'єктив. Ця система більш довговічна, ніж різьбове кріплення, але потребує акуратного поводження. Кожен брендовий виробник фотокамер має свій тип багнетного кріплення, сумісний тільки з об'єктивами своєї марки. 

А от такі фірми як SIGMA і TAMRON випускають об'єктиви з різними типами багнетів, адаптовані під будь-якого виробника. Залежно від фокусної відстані об'єктива задній план може бути наближений до об'єкта зйомки або віддалений від нього. Також врахуйте, що на різних фокусних відстанях пропорції обличчя також будуть різними. Якщо при зйомці моделі знаходяться на різній відстані від фотографа, то телеоб'єктив візуально зменшить відстань між ними.

☻ Глибина різкості (ГР) – глибина різко зображуваного простору перед та позаду об'єкта зйомки (зона різкості), де розмитість зображення ще не починає проявлятися (перебуває в межах допустимого кола нерізкості). 

☻ Протяжність зони чіткого зображення за площиною фокусування вдвічі більша , ніж перед нею. 

☻ Глибина різкості змінюється в залежності від величини діафрагми, ☻ фокусної відстані об'єктива та відстані до об'єкта зйомки. Об'єктиви з меншою фокусною відстанню мають більшу глибину різкості. Зі збільшенням відстані до об'єкта зйомки ГРЗП зростає 

Система стабілізації зображення – це система, яка підвищує стабільність фіксації зображення під час зйомок в умовах низького освітлення. Як наслідок, вона підвищує якість зображення при зйомці без застосування штатива.

Бленда – додатковий аксесуар до об'єктиву, призначений для боротьби з відблисками та паразитним засвіченням під час зйомки у складних умовах освітлення. Зазвичай бленда має форму конуса або складнішу пелюсткову конструкцію і виготовляється з пластмаси, іноді - з гуми або металу.
Найчастіше бленди кріпляться на різьблення для фільтрів або ж на спеціальне різьблення, призначене виключно для них. Існують вбудовані в об'єктиви бленди, бленди, що кріпляться до байонет та інші варіанти конструкції.

Домашнє завдання урока 4.

1. Зробити два портрети (перевага поясному і поколінному портрету), використовуючи будь-яке світло (природне, штучне світло, підійде навіть вбудований спалах). Один знімок зробіть на широкому куті об'єктиву, а інший на портретному. Тобто один знімок із спотворенням, а один - нормальний. 
Налаштування камери: 
Пріоритет Діафрагми "Аv" (A).
Діафрагма відкрита від f 1,8 до f 5,6 (якщо світла вистачає, то ставимо діафрагму f-8).
ISO піднімаємо від 400 до 3200, якщо мало світла.
WB - підбираємо символ у відповідності з кольором світла. Фокусування точкове. 
Завантажите дві фотографії в альбом фейсбука з ДЗ. 

2. Завдання з *. Створити ефект «боке» використовуючи власний об'єктив.

• Увага! Щоби вдало зробити кадр вам треба контролювати три речі: фокусну відстань, відстань до об'єкту зйомки і значення діафрагми.

 
 

Урок 5. Основи композиції

  1. Композиція та її значення для фотографа.
  2. Простір, формат кадру.
  3. Естетика фону: сіметрия, простота, глибина.
  4. Перспектива тональна.
  5. Перспектива лінійна, масштабна.
  6. Об'єкт/фон. Відділення об'єкта від фону. Чотири контраста.
  7. Обрамлення героя.
  8. "Золотий перетин". Правило третин. Точки напруги. Активні лінії.
  9. Аналіз домашніх завдань.

Основні терміни:

Композиція – це набір художніх прийомів для створення естетично-емоційного зображення, упорядкування простору та імітації реальності в площині кадра. Фотографи використовують інструменти композиції для виразного візуального повідомлення глядачу. Композиція має ознаки мови і  дозволяє керувати увагою глядача, використовуючи сім основних елементів:

  1. простір
  2. лінії, ритми
  3. фігури та форми
  4. текстури об'єктів
  5. світло
  6. колір
  7. напрямки руху

Формат

Кадр – це сцена різного формату. Зазвичай, для портретів використовують вертикальний, а для пейзажів – горизонтальний формат. Квадрат – класичний, врівноважений формат, який фотографи вважають універсальним. Достатньо згадати такі імена, як от Франческа Вудман, Діана Арбус (Diane Arbus), Вівіан Майєр (Vivian Maier), Роберт Мепплторп (Robert Mapplethorpe), Ірвін Пенн (Irving Penn), Річард Аведон (Richard Avedon), Хельмут Ньютон (Helmut Newton).

Естетика кадра

Чому навіть абстрактна фотографія може викликати у глядача задоволення? Фон (сцена) може бути естетичним і виразним навіть без героя. Фотографії природи, архітектури, їжі можуть бути естетичними якщо використовують такі прості прийоми

  • лінії (горизонтальні, вертикальні, діагональні),
  • ритми,
  • прості фігури, 
  • симетрія, 
  • кольорові плями,
  • спалахи, вогники,
  • порядок.

Простота

Вільний простір, порожнеча, негативний простір, повітря навкруги об’єкта, вільне поле, поле глядача, ізоляція, – все це фотограф використовує свідомо. Адже вільний простір фокусує увагу глядача, насичує кадр повітрям реальності, надає місце для руху та динаміки в площині кадра.

Також для спрощення другорядних деталей на зображенні використовують критичне кадрування, художнє боке, панарамування, вологу поволоку, задимлення, яскраве освітлення або, навпаки, глибоку тінь.

Глибина в кадрі

Перспектива – це спосіб зображення об'єктів на картині або фотографії таким чином, щоб вони виглядали, ніби вони знаходяться в різних місцях простору. Наприклад, якщо на картині зображено дорогу, то ті частини, які далі від нас (задній план), зображені меншими, а ближчі – більшими (передній план). Це масштабна перспектива і вона створює враження глибини. Наша зорова система, крім розміру, уважно стежить за текстурами (текстурний контраст). Розмір, текстура та перекриття об'єктів можуть допомогти людині зрозуміти, що об'єкти знаходяться на різних відстанях один від одного в просторі. Перспектива зробить картину більш виразною та реалістичною. Також трьохвимірність допомагає створити лінійна і тональна перспектива. 

Лінійна перспектива – сходження прямих ліній в кадрі в єдину уявну точку на лінії обрію. ☻ Лінійна перспектива на фото Ігоря Червоненка. 1/200, f/5, ISO 400. ☻ Ознакою просторової перспективи є зменшення масштабу предметів, що віддаляються . 

Співвідношення об'єкт/фон

В кадрі може бути багато об'єктів. Приємне враження має кадр, в якому легко визначити головний об’єкт (чи групу). «Герой» повинен відрізнятися від фона та другорядних об'єктів. Як? За розмірами, за тоном, кольором та текстурами.

Які ще прийоми композиції, крім масштабу і контрастів, допомагають зробити акцент на героя? Обрамлення (framing) – простий та надійний спосіб виділити головне в кадрі. Обрамляти героя можна за допомогою таких елементів, таких як дзеркало, парасольки, арки, гілки дерев або віконні рами, або з використанням власних рук моделі, одягу, меблів.

Правило третин. Де розташовувати героя на сцені?

Поняття ідеальної композиції пов'язані з іменами Піфагора і Леонардо да Вінчі. Піфагор обчислював гармонію математично і вважав її основою буття. Леонардо да Вінчі сформулював поняття «Золотий перетин». Це відношення величин, при якому більша сторона так відноситься до меншої, як їх сума до більшої: A:B = (A+B):A, при A>B. Наприклад: 8:5 приблизно дорівнює 13:8, 5:3 приблизно дорівнює значенню 8:5. Таке співвідношення притаманне ряду чисел Фібоначчі: 0, 1, 1, 2, 3, 5, 8, 13, 21, 34, 55. 

Поле фотографії можна розділити на три рівні частини двома вертикальними та двома горизонтальними лініями. Чотири точки на перетині цих ліній утворюють активні чи силові точки композиції. Відповідно до правила третин, важливі деталі зображення слід розташувати в «полях напруги» навколо активних точок, і вони почнуть утримувати погляд глядача.

Якщо в кадрі є точки перетину інших, графічних ліній, то важливі об'єкти також доречно розміщувати в активних зонах цих перетинів.

Компонуючи кадр ми рекомендуємо розміщувати ☻ важливі сюжетні деталі по центру (фото. Дмитра Богачука) або ☻ в активних точках та на лініях третин.

☻ При зйомці людини на верхню активну лінію зазвичай розміщують обличчя.

☻ Поплічний та погрудний портрет передбачають розміщення ока (очей) на верхній активній лінії. 

Згідно з правилом третин, лінію горизонту слід розташовувати не по центру кадру, а на нижній або верхній горизонтальній активній лінії. Якщо фотограф хоче у пейзажі акцентувати увагу на небо, зробити наголос на повітряний простір, то для розміщення горизонту він вибирає нижню лінію. Верхня активна лінія вибирається як опора для розміщення горизонту, коли фотограф бажає посилити враження від структури ландшафта, виділити та підкреслити об'єкти на передньому плані.

☻ У фотографії будь-які горизонтальні лінії сприймаються як спокійні , а похилі та діагональні – як динамічні. Діагоналі завжди домінують над горизонталями чи вертикалями.

Для створення динамічного кадру чи передачі лінійної перспективи використовуються діагоналі або лінії з нахилом. Фотографія є плоским зображенням. Мета фотографа – ввести у зображення третій вимір передачі об'єму і глибини простору. Завдяки різним типам перспективи в кадрі з'являється плановість.

☻ Іконографія: 20 принципів Композиції.

Більше композиційних прийомів знайди у статтях фотошколи:

► Композиція фотографії. 14 Золотих Правил.

► 10 міфів правила третин. Вчимо композицію та англійську одночасно.

► Композиція. Правило спрощення.

Основні висновки урока: 

  • Звертайте увагу на фон, потім на героя.
  • Використовуйте перспективу для створення глибини. 
  • Відокремлюйте героя від фону трьома способами.
  • Дайте герою рівновагу та «повітря».
  • Використовуйте правило третин.

Домашнє завдання урока 5.

1. Зробити три світлини, використовуючи інструменти композиції, які сьогодні вивчили на уроці:
Фото №1 – використовуючи правила золотого перетину (=правило третин);
Фото №2 – в кадрі повинна бути перспектива (лінійна або повітряна, тональна).

 

Урок 6. Особливості роботи з природним та штучним світлом.

  1. Підготовка до зйомки на пленері. Жанри: пейзаж, ахітектура, портрет.
  2. Вибір об'єктива для отримання оптимального результату.
  3. Способи виміру експозиції.
  4. Світлофільтри та їх можливості.
  5. Штативи, моноподи.
  6. Використання різних фокусних відстаней.
  7. Фотографуємо натюрморт.
  8. Управління камерою у мануальному режимі М.

Об'єктиви для зйомки краєвиду

Найкращими для пейзажної зйомки є стандартні та ширококутні об'єктиви. Дуже часто знімки, які, на перший погляд, потребують різних фокусних відстаней, можна отримати просто зміною точки зйомки, а не заміною об'єктива.

Ширококутний об'єктив забезпечує широкий кут зйомки і підкреслює перспективу. Дозволяє ввести до кадру більше образотворчих елементів. Велика глибина різкості.
Стандартний об'єктив – найбільш природньо передає перспективу, не спотворюючи лінії з обох боків кадру.

Телеоб'єктив – зменшує кут огляду, що дає змогу вилучити з кадру небажані деталі. Здатність наближати віддалені предмети дає змогу зосередити увагу на певному елементі. Незамінний при зйомці заходу сонця або сходу через те, що дозволяє зробити сонце більших розмірів.

Вимірювання експозиції

Якщо пейзаж досить однорідний за контрастом і не має ділянок з великими перепадами яскравості, то вимір експозиції можна довірити електроніці, попередньо визначившись з пріоритетом витримки або діафрагми для сюжету, що знімається. Однак, більшість пейзажів містять великі ділянки з різними рівнями яскравості та контрасту для правильного відтворення яких потрібні різні експозиції. У такому разі автоматика камери може дати незадовільний результат. У цій ситуації слід вимірювати експозицію для сюжетно важливого центру кадру, переключившись із режиму усередненого виміру експозиції в точковий.

Можна перейти в ручний режим і самостійно підібрати експопару, не звертаючи уваги на показання експонометра, який може помилятися, наприклад, через дуже яскраве небо. Гарний результат дає метод зйомки пейзажу з різними експонометричними даними від недотримки до невеликої перетримки. Цей спосіб дозволяє при перегляді вибрати найбільш підходящий варіант. Якщо є штатив, то при використанні цього методу можна «склеїти» пейзаж у графічному редакторі з ділянок з найбільш точним опрацюванням деталей. Ще більш контрольованого результату можна досягти, знімаючи у форматі RAW.

Застосування світлофільтрів

Світлофільтри – круглі або квадратні пластини зі скла або інших матеріалів, які надягають на об'єктив камери або джерело світла для зміни спектрального складу світлового потоку або зміни його властивостей.

Ультрафіолетовий фільтр – у цифровій фотографії використовується для захисту передньої лінзи об'єктива від попадання вологи, бруду та пилу.

Поляризаційний фільтр – взаємодіє лише з поляризованим світлом. Застосовується для затемнення блакитного неба, більш насиченої передачі кольорів, ослаблення відблисків на воді (наприклад, при зйомці пейзажу після дощу або водної гладі).

Градієнтний (відтіняє) фільтр – дозволяє градієнтно відтінити будь-яку частину зображення. Має певну щільність з одного краю, яка градієнтно знижується до нейтрального значення до протилежного. Застосовується, наприклад, для відтінку яскравого неба або надання йому певного відтінку, що плавно зникає при переході до лінії горизонту.

Нейтральний фільтр застосовуються для часткового поглинання світла, збільшуючи час експонування. При яскравому денному світлі цей фільтр дозволить максимально відкрити діафрагму портретника (f1.2-1.8); отримати ефект змащування руху водоспадів, гірських річок, фонтанів.
Існують також фільтри, які змінюють світло, створюють різні спеціальні ефекти. Наприклад, зоряні відблиски на яскравих ділянках зображення. До цієї групи належать дифракційні, інтерференційні, дисперсійні фільтри та мультипризми.

☻ Градієнтний фільтр. Фото випускниці Тетяни Ясельської .

Штативи та моноподи

Штатив (трипод) призначений для надання стійкості камері під час зйомки. Має три опори та дозволяє змінювати висоту та кут нахилу камери, зберігаючи при цьому її стійке положення. У пейзажній зйомці застосовується в основному для зйомки в умовах недостатнього освітлення або при використанні телеоб'єктивів для усунення тремтіння камери. Незамінний під час зйомки на довгих витримках. Також використовується при мультиекспонуванні одного кадру на інший для створення різних ефектів.

Монопод – спрощений та полегшений варіант штатива, що має одну опорну точку та призначений для більш стійкого утримання камери. Застосовується при зйомці у сутінках або у темний похмурий день. Як правило, замінює штатив у тих місцях, де застосування громіздкого обладнання не зовсім виправдане через мобільність фотографа або відсутність місця для встановлення штатива.

Домашнє завдання 6.

1. Побудувати натюрморт із 3-х або більше предметів. Один із предметів повинен бути головним, решта доповнюючи. За допомогою світлового пензля та композиційних прийомів зробить акцент на головному об'єкті на підсумковій фотографії. Зйомка здійснюйте зі штатива або зафіксуйте фотоапарат іншим способом. Потрібен ручний режим зйомки ISO 100, F 11.0-16.0, витримка 30 сек. Баланс білого необхідно підібрати відповідно до типу ліхтарика, який використовується під час зйомки. При увімкненому освітленні у приміщенні компонується натюрморт та кадрується знімок. Після цього фокусується. Після наведення на різкість необхідно перевести камеру в режим ручного фокусування (вимкнути автофокус). Далі, вимкнути освітлення у приміщенні та натиснути на кнопку спуску. У фотографа є 30 с для того, щоб «намалювати» світлом ліхтарика картину.

2. ДЗ із зірочкою: зняти міський пейзаж із однією людиною у кадрі. Використовуючи композиційні прийоми та світло-тіньовий малюнок акцентувати увагу глядача на фігурі людини. Самостійно визначити необхідні налаштування камери для зйомки такого сюжету.

 

Урок 7 офлайн. Управління світлом у портреті

  1. Вплив світла на художню фотографію.
  2. Штучне світло.
  3. Джерела постійного та імпульсного світла.
  4. Характер освітлення – м'яке та жорстке світло.
  5. Студійне обладнання для зйомки портрету
  6. Малююче та заповнюче світло.
  7. Схема освітлення з двома джерелами світла

Основні терміни

Освітлення – назва, прийнята у фотографії будь-якого джерела світла, незалежно від походження. Природне світло – освітлення предметного простору на момент зйомки без використання додаткових джерел освітлення. Це може бути змішане світло від різних джерел, які зазвичай використовуються в даних умовах.

Штучне освітлення – будь-яке, створене людиною та відмінне від природного – сонячного. У фотографії основними джерелами штучного світла є: лампи розжарювання, лампи-спалахи та електронні газорозрядні лампи та led (світлодіодні) освітлювачі.
Лампа розжарювання – постійне джерело світла, в якому світлова енергія утворюється шляхом розжарювання електричним струмом тугоплавкої нитки.
Галогенна лампа – лампа розжарювання, що дає більш яскраве та потужне світло за рахунок підвищення температури нитки накалу до граничних значень. Галогенне світло за своїми характеристиками наближене до сонячного. 
Газорозрядна лампа – постійне джерело світла, в якому електричні розряди між електродами спричиняють свічення газу в розрядній трубці. 
Імпульсна лампа-спалах - газорозрядна лампа, що дає максимально яскравий і короткий імпульс потужного світлового потоку, що виникає внаслідок короткочасного займання газу в розрядній трубці. За колірною температурою близька до сонячного світла.

Класифікація світла за характером освітлення

☻ Приклад жорсткого та м'якого світла (ліворуч та праворуч)

Жорстке світло – яскраве світло, що походить від точкового джерела освітлення і має жорстку спрямовану структуру. Є найбільш контрастним джерелом освітлення з характерними яскравими освітленими ділянками та жорсткими, глибокими тінями. Застосовується для підкреслення структурності рельєфної поверхні та створення висококонтрастних зображень.

М'яке світло – розсіяне світло, з м'яким градієнтом, переходом від світла до півтіні та тіні об'єктів зображення. Часто застосовується для зйомки жіночих та дитячих портретів.

Спрямоване світло – структурне світло, що має заданий напрямок та ширину світлового потоку. Для управління освітленням у студії застосовуються:

☻ Головка освітлення – джерело безперервного або імпульсного світла, що використовується в студії як освітлювач.

Розсіювач – напівпрозорий матеріал, що використовується для розсіювання світла. Як розсіювач можуть застосовуватися калька, полотно, напівпрозорі тканини і пластики, різні парасольки і т.д.

☻ Рефлектор – має вигляд чашки чи тарілки.  Призначений для збирання та відображення світлового потоку від точкового джерела освітлення.

Фотографічна парасолька – використовується для модифікації світла. Парасолька розсіює і пом'якшує жорстке світло від точкового джерела. Може використовуватися як рефлектор (світловий потік відбивається від внутрішньої поверхні парасольки) або як розсіювач (світло проходить через тканину парасольки).

Софтбокс – (праворуч) велике джерело розсіяного світла, в якому світловий потік проходить через один або два шари матеріалу, що розсіює. Софтбокси бувають різних форм та розмірів, від 30х30 см до 120х180 см та більше. Найчастіше конструктивно виконуються у вигляді легкого каркаса, обтягнутого тканиною з посрібленою внутрішньою поверхнею. З одного боку мають вузол кріплення до світлової голівки, а з протилежної – матеріал, що розсіює. Призначені для пом'якшення та напрямки світлового потоку.

Пілотна лампа – джерело постійного освітлення, встановлене на головку лампи-спалаху. Дозволяє контролювати світловий малюнок та розподіл тіней, які моделюють ситуацію освітлення при спрацьовуванні спалаху. Служить до створення ескізу світлотіньового малюнка. У формуванні зображення на світлочутливому матеріалі участі не бере.

Стільникова насадка – грати з наскрізними шестигранними отворами, що нагадують на вигляд бджолині стільники. Використання стільникової насадки посилює спрямованість світла будь-якої головки. Існує також різновид стільників для застосування з софтбоксами. Такі стільники виконані з чорної щільної тканини і надягають на зовнішню частину розсіювача софтбоксу.

Тубусна насадка - обмежувач світлового потоку конічної форми, що одягається на світлову голівку. Як правило, отвір конуса через який проходить світло має стільникову насадку, що робить світло більш вузькоспрямованим.

☻ Відбивальний екран – білий, сріблястий, золотистий. Це пасивний рефлектор, що відбиває світло від основного освітлювача на об'єкт зйомки. Служить для заповнення світлом деталей у тінях.

Прапори – великі панелі чорного кольору. Завдання прапора блокувати або поглинати світло. Прапори служать до створення глибших тіней чи відтінку світлих областей.

☻ Студійні імпульсні головки можуть відрізнятися розмірами, потужністю та конструктивними елементами, але вони мають набір стандартних органів управління. Основні органи управління спалахом вказані на наведеному нижче малюнку. Управління студійним спалахом

Функції світла

☻ Малююче світло – основне світло (key light), що створює головний світло-тіньовий малюнок. Від нього залежить експозиція фотографії.

☻ Заповнююче світло – другорядне світло, призначене для заповнення світлом тіней, для пом'якшення тіней від малюючого світла. Джерелом світла, що заповнює, може бути як освітлювач (активне джерело), ​​так і відбивач (пасивне джерело).

☻ Контрове світло – це заднє або задньо-бокове світло. Воно відокремлює об'єкт зйомки від темного тла. Це світло також створює об'єм. Встановлюється за об'єктом зйомки. Фонове світло – джерело світла, спрямоване на тлі. Освітлює та забарвлює фон. Моделююче світло – призначений для створення світлових акцентів, або для промальовування додаткових деталей об'єкта зйомки.

ДОМАШНЄ  ЗАВДАННЯ:

Зробити два портрети, використовуючи тільки денне звичайне світло  (світло від вікна).
Важливо!!! за моделлю повинен бути  рівномірний фон (спокійний , однотонний. Якщо такого нема – створіть фон з будь-якої тканини, простирадла,  штори, тощо).

Завдання із * - підібрати одяг моделі, яка буде гармонійна із кольором фона за нею. Приклади – на фото.

Якщо у вас нема моделі – зафіксуйте камеру і зробіть автопортрет.

Портрет №1. Зробити крупноплановий або погрудний портрет, використовуючи пріоритет діафрагми (режим Аv).
Рекомендуємо наступні налаштування:

  • діафрагма відкрита (f 1,8-5,6 ),
  • iso 400-1600 ( в залежності від кількості світла),
  • фокусування – точкове,
  • WB: підбираємо символ, який відповідає кольору світла.

При роботі в пріоритеті діафрагми, за необхідності, - використовуйте експокорекцію.


Портрет №2. Зробити крупноплановий або погрудний портрет, використовуючи мануальний режим фотоапарата (режим M).
Творчий режим, де ви управляєте трьома параметрами одночасно. Звертайте увагу на глибину різкості, "шевельонку", реалістичність кольорів.

Спробуйте розібратися самостійно та проаналізувати, якими параметрами ви можете управляти.
Дві фотографіїї, два портрети з різними налаштуваннями, викласти в групу ФБ в папку ДЗ №7. Обов’язково вкажіть параметри , з якими ви знімали кожний портрет.

Урок 7. Онлайн. Основи пост-обробки. Практика корекції помилок.

  1. Практика вибору фотографій. 9 технічних помилок.
  2. 4 онлайн програми для обробки RAW фотографій.
  3. Постобробка – це коррекція та ретуш
  4. Коррекція: робота з форматом – кадрування, з кольором та світло-тінню.
  5. Ретуш: підсилення трьох основних контрастів


Критерії вибору хорошої фотографії:

  1. Головний герой (об'єкт) фотографії у фокусі.
  2. Герой фотографії, об'єкт зйомки відрізняється від фону – за тоном, кольором та текстурою:
    – світле на темному або темне на світлому
    – колірний контраст між об'єктом та фоном,
    – текстурний контраст (чіткість/розмиття).
  3. Об'єкт виділений не лише світлом і кольором, а й незвичайним ракурсом чи крупністю плана.
  4. Важливі лінії та об'єкти кадру розташовані у третинах
  5. Присутня оптична глибина кадру. Знайдено передній, середній, задній плани. 
  6. У кадрі використовується перспектива чи ритм.
  7. Кадр збалансований, плями врівноважені.
  8. В кадрі немає порожніх, позбавлених текстури областей.
  9. В кадрі є сюжет, емоція чи рух.
  10. В кадрі немає технічних помилок фотографії: завалів-закосів, зерна ISO, паразитних відтінків тощо

Технічні помилки зйомки заважають глядачеві читати образ. Тому ми рекомендуємо виправити їх у популярних редакторах зображень. Нехай ваша постобробка починається вже під час зйомок! Слід розуміти, що редагування потребує часу. Тому краще запросити гримера чи візажиста на фотосесію, ніж потім дві години «лікувати» шкіру моделі. Слідкуйте за зайвими предметами у кадрі. Що у кадрі заважає дивитися на героя? Часто сміття збирається на задньому плані, позаду моделі. Заберіть, що прибирається руками, поміняйте ракурс, змініть локацію, знімить модель крупно, змінить ракурс. Загалом, зробіть все, щоб в Лайтрумі та PS ви витрачали час на ретуш (покращення), а не на корекцію (виправлення помилок).

Перелік безкоштовних онлайн редакторів зображень:

  1. Google Photo – Хостинг з чудовим пошуком та онлайн редактором фотографій. 15 ГІГ безкоштовно. Є пресети та автоматичні режими корекції ББ та Тона.

  2. photopea.com або pixlr.com/e/– «фотошоп онлайн». Відкриває PSD та JPG, і RAW. Звичайно, не такий потужний як справжній фотошоп, але імітація зроблена на найвищому рівні.

  3. photoeditor.polarr.co або v2.polarr.co – онлайн редактор и JPG, и RAW що вдало імітує Лайтрум.

  4. SnapSeed – мобільний застосунок

У всіх ціх онлайн-редакторах можна виправити типові помилки зйомки:

  1. паразитні відтінки неправильного балансу білого – жовтий, синій, зелений, фіолетовий,
  2. повернути текстури в переосвітленні та недо-освітленні зони,
  3. додати контурну різкість,
  4. відновити рівновагу, прибрати завали та закоси,
  5. усунути зайві деталі рамкою кадрування.
  6. придушити зерно високих значень ISO
  7. повернути кольорам соковитість та яскравість.

Усього можна змінити від 14 до 30 параметрів зображення! Навіть можна усунути плями засобом для виведення плям на шкірі (або траві). Але лідерами серед редакторів є "два брати Adobe" - Lightroom або Photoshop  – доповнюють один одного. Двома словами: LR – пакетна корекція. PS – локальна ретуш. 

Потужний Lightroom розроблений спеціально для фотографів та дозволяє ефективно організовувати, відбирати, редагувати та публікувати тисячі знімків за кілька хвилин. 

Після серійної обробки, найважливіші, або «титульні» фотографії, відправляються у Фотошоп (Adobe Potoshop), ця програма – майстер локальної обробки. У ньому ми зможемо:
малювати глибину та об'єм, змінювати колір шкіри, змінювати форму тіла людини, розгладжувати одяг, змінювати фон, робити колажі, імітувати боке. Можна навіть нарощувати полотно кадру, якщо під час зйомок кадрування було дуже щільним. Адже, зрештою, завдання обробки – здивувати глядача чіткістю та глибиною кадру, свіжістю фарб, повернути настрій вашої фотографії. Фотошоп та Lightroom – обов'язкові інструменти сучасного фотографа.

☻ Відеометодичка «Знайомство з програмами Lightroom та Фотошоп»

Домашнє завдання 7 курса онлайн.

Друзі, наступний урок – випускний. На уроці ви пройдете тест з курсу «Основи». Рекомендуємо ще раз переглянути всі теми цієї методички.
Також, можливо вперше в житті, ви братимете участь у конкурсі фотографій. Зніміть або відберіть до дев'яти (до 9) найкращих знімків для випускного фотоконкурсу, максимум по три кадри для кожного жанру: 
• портрет;
• пейзаж чи натюрморт; 
• жанр та репортаж.
Завантажте відібрані знімки до групи ФБ у відповідні папки. Участь обов'язкова! Потрібно спробувати, почути думку колег та викладача, які розкладуть по поличках – чому саме ЦЯ фотографія зайняла перше, друге чи третє місце. Чи чому ТА фотографія не зацікавила глядача. Чого не вистачило: ідеї, світла, прийомів композиції, вмілого використання техніки. За час фотоконкурсу ви почуєте унікальні поради, рекомендації та лайфхаки викладача. 

Ми рекомендуємо купити «План для фотографа» Lightroom Classic + Photoshop для ПК»

 

 Урок 8. Студійна зйомка

  1. Тест з уроку "Основи роботи зі світлом"
  2. Види портрета
  3. Робота із постійними джерелами світла
  4. Самостійна постановка малююючого та заповнюючого світла
  5. Практична зйомка у студії з двома джерелами світла
  6. Методи фокусування.
  7. Студійна фотосесія поясного портрета.

Завдання даного уроку – познайомитись із класичною портретною схемою світла та освоїти навички взаємодії з моделлю.

☻ Схема постановки світла з трьома джерелами: малююче, заповнююче, контрове.
Студентам пропонується самим виступити у ролі моделі для розуміння психології поведінки моделі під час зйомки. 
На що звеертати увагу, коли знімаєте модель в студії:

  1. Привітання , знайомство та розмова з моделлю.
  2. Важлива відстань під час зйомки людини: відстань модель-фон – це мінімум росту моделі; відстань фотограф-модель залежить від крупності плану. Тобто, при крупному плані – до фотографа близько метра, поясний портрет – рост моделі, повноростовий портрет – 2 або 3 росту моделі (за умови зйомки на портретні об'єктиви).
  3. Установка малюючого та заповнюючого джерел світла.
  4. Поворот голови моделі: вибір робочої сторони моделі.
  5. Напрямок погляду моделі.
  6. Точка зйомки – з рівня очей моделі.
  7. Управління поведінкою моделі голосом та жестами. Ліво/право для моделі та для фотографа, нахили голови.
  8. Рекомендовані налаштування під час зйомки в студії з імпульсним світлом: витримка 1/160 с, мінімальне ISO 100, діафрагма f5,6.

Головною метою є закріплення навичок роботи з освітлювальним обладнанням. Основна увага приділяється контролю світла, використанню додаткового обладнання, а також вибору схеми освітлення для конкретної моделі.

☻ Схема освітлення з трьома джерелами світла: малююче, заповнююче та фонове.

Домашнє завдання 8.

Вибрати чотири найкращі фото з практичної частини уроку. Дуже добре, якщо ви зможете виконати мінімальну обробку знімка: корекція кольору, відновите рівновагу, відкадруйте зайве і т.п. 

Наприклад, в on-line фоторедакторі photoeditor.polarr.co. Завантажте отримані фотографії у папку ДЗ №8. Обов'язково
 вкажіть параметри, з якими був отриманий кожний кадр.
Критерії відбору знімків для домашнього завдання: кадр зроблений без помилок по експозиції (без пере-освітлення, недо-освітлення), на фотографії нормальний баланс білого. Обличчя моделі чітке, деталі потрапили у фокус камери.

 

 

 Урок 9. Закріплення теорії та практики

  1. Аналіз отриманих навичок.
  2. Самостійна практика із студійним світлом.
  3. Практика відбору відзнятого матеріала.
  4. Підготовка до портфоліо-рев'ю.

 

 Урок 10. Залік. Конкурс найкращих робіт. Випуск

  1. Тест із питань курсу.
  2. Обговорення результатів фінального тестування.
  3. Конкурс робіт у категорії портрет, пейзаж, репортаж.
  4. Вручення дипломів за найкраще фото у кожному жанрі.
  5. Вручення сертифікатів про успішне завершення курсу.

Відгуки про фотошколу

Ми впевнені, що у фотошколі ви знайшли знання, ідеї та нових друзів. Ваші фотографії вже зараз тішать вас та ваших близьких. Будемо вдячні, якщо ваші пропозиції, критика та слова подяки ви залишите на сторінках відгуків фотошколи :
1. на сторінці відгуків сайту фотошколи
3. нарешті, ви можете висловити свої побажання директору фотошколи Костянтину Сові

Рекомендуємо випускникам фотошколи такі курси.

Курс "Досвідчений фотограф". Цей курс для фотографа , який уже вміє знімати без помилок і хоче отримувати вражаючі, мистецькі фотографії. Програма на порядок складніша і водночас цікавіша. На цьому курсі Ви зможете робити знімки свідомо, закріплювати свої знання та відточувати набуті навички. Більшість часу курсу присвячується практиці зйомки, керування світлом і моделлю. 

Курс "Photoshop для фотографа". Вивчення найпопулярнішої програми пост-обробки походить від простого до складного, крок за кроком. Обробка фотографій на курсі «Photoshop для новачків» виконується студентами синхронно з викладачем на своїх ноутбуках. До кінця курсу Ви можете так обробити портрет, що він поверне втрачену глибину та настрій. І фотографія оживе.

Основні фотографічні поняття курсу

UA • Фотоапарат – EN • Camera

  1. Дзеркальний фотоапарат • SLR camera
  2. Цифровий фотоапарат • Digital camera
  3. Об'єктив Lens
  4. Витримка Sutter speed
  5. Чутливість ІСО Sensitivity to light
  6. Шум і зерно Image noise
  7. Діафрагма Aperture
  8. Динамічний діапазон інтенсивності світла Dynamic Range 
  9. Світлосила (максимальний відносний отвір) lens «speed»
  10. Світлосильний об'єктив «fast» lens
  11. Фокусна відстанеь об'єктиву Focal length
  12. Глибина різко зображуваного простору. Глибана різкості ГР Depth of field
  13. Роздільна здатність Resolution
  14. Довгофокусний об'єктив Long focus lens
  15. Ширококутний об'єктив Wide angle lens
  16. Нормальний об'єктив (стандартний) Normal lens (standard)
  17. Oб'єктив «Риб'яче око» Fisheye
  18. Зйомка з проводкою. Панорамування Panning
  19. Струс-розмиття Concussion-blur
  20. Експозиція Exposition
  21. Правило F/16 (ISO 100, SS 1/100)
  22. Експокорекція Exposure correction
  23. Вимірювання експозиції Exposure metering
  24. Матричний замір Matrix metering
  25. Центрально-зважений замір Center-Weighted metering
  26. Точковий замір Spot Metering
  27. Експопара Expopara
  28. Експозиційне число Exposition number
  29. Фокусування Focusing
  30. Точки фокусування Focus points
  31. Автофокус Autofocus
  32. Разовий автофокус. AF-S autofocus single
  33. Слідкуючий автофокус AF-C autofocus continuous
  34. Ручний фокус MF Manual focus
  35. Спалах On-camera, Off-camera Flash, Speedlite
  36. Синхронізація Synchronization
  37. Витримка синхронізації камери Sync shutter speed
  38. Студійні та накамерні спалахи Strobe light (Strobes), Speedlite
  39. Ведуче число спалаху Flash Guide Number
  40. Імпульсне світло Pulsed light
  41. Постійне світло Constant light
  42. Імітація експозиції Imitation of the exhibition
  43. Малююче, заповнюче, контрове, фонове світло key light, fill light, Rim light (hair light), backlight (or background light)
  44. Фон – Фон Background
  45. Штучне світло Artificial light
  46. Природнє світло Natural light
  47. Жорстке та м'яке освітлення Harsh and Soft
  48. Пряме, розсіяне та відбите світло Direct, diffused, and reflected light
  49. Колірна температура Color temperature
  50. Баланс білого White balance