Результати тесту PENTAX K3 MARK III 

Друзі, хочу поділитися з вами своїми думками з приводу фототехніки взагалі, та описати свої враження від роботи з новою камерою PENTAX K-3 MARK III. Хто не в змозі читати лонгріди, може одразу перейти до перегляду галереї фотографій під цим постом і просто помилуватися результатами тесту. А тепер власне до теми. На сьогоднішній день основним трендом розвитку фотокамер зі змінною оптикою являється напрямок, пов’язаний з бездзеркальними камерамиВ світі залишилось лише три компанії, які випускають дзеркальні фотоапарати – це Pentax, Nikon, Canon. Тому, вихід на ринок нової дзеркальної камери сприймається загалом як трохи дивне явище. Але давайте спробуємо проаналізувати суттєві відмінності між дзеркальною та бездзеркальною системою камер.

Я не дуже полюбляю синтетичні тести, тому що вони не завжди демонструють роботу камер в реальних умовах. Спочатку трошки історії про те, як маркетинг впливає на характеристики товарів та чи завжди «передові» рішення виявляються кращими як для виробників, так і для споживачів товарів.

Оптичні системи стабілізації зображення

Я добре пам’ятаю той час, коли з’явились перші оптичні системи стабілізації зображення. Якщо не помиляюсь, то спершу це реалізував Canon, а невдовзі за ним по цьому шляху пішов Nikon. Об’єктиви з системою стабілізації почали коштувати в 1.5-2 рази дорожче своїх нестабілізованих аналогів. Вже згодом система стабілізації здешевшала і її почали вбудовувати навіть у оптику початкового рівня. Трохи пізніше свої системи стабілізації зображення розробили Pentax а за ним і Olympus.

Але ці компанії пішли іншим шляхом – система стабілізації розміщувалась не в оптиці, а стабілізувала матрицю. В цей час з’являється маса матеріалів (блоги, форуми, окремі статті та тести) в яких автори, рвучи останню майку на грудях, доводили, що оптична система більш ефективніша ніж матрична. Але, на сьогодні усі виробники, вже абсолютно тихенько, без усілякого зайвого шуму та ґвалту дружно відмовляються від стабілізації в оптиці і переходять на стабілізацію в камері. Подивіться на лінійки нових бездзеркальних камер Nikon, Canon, Sony… Чому так сталося? Критика матричної система була лише тому, що потрібно було заробляти на своїй оптиці, беручи з користувача кошти кожен раз, коли він купує об’єктив. А зовсім не тому, що вона краща за матричну.

Оптична система стабілізації базується на тому, що в об’єктиві наявний блок лінз, який може рухатись відносно оптичної осі об’єктива чим і забезпечує компенсацію рухів самого фотографа. Але не треба бути глибоким знавцем фізики оптики, щоб зрозуміти, що будь яке зміщення центру лінз відносно оптичної осі буде приводити до більшого або меншого погіршення зображення цим об’єктивом.

Окрім цього, оптичні системи стабілізації можуть компенсувати рухи лише в 4 площинах, в той час, як матричні системи компенсують рухи в 5 площинах, при цьому ніяк не впливаючи на якість зображення об’єктива. Так ось, коли оптична система стала економічно не вигідною виробникам (з’явилась навіть на відносно дешевій оптиці), вони гуртом, без зайвого шуму, перейшли на матричну стабілізацію. Тобто, як кажуть: Нічого персонального – просто бізнес ?

Про матриці дзеркальних та бездзеркальних систем.

Іноді оглядачі техніки пишуть про те, що в різних моделях дзеркальних та бездзеркальних камер встановлені однакові матриці. Але, друзі, такого не може бути, бо в цьому немає сенсу. Поясню чому. Матриця дзеркальної камери розробляється з точки зору отриманні найкращого зображення. А от матриці бездзеркальних камер мусять виконувати ще одну функцію, а саме фокусовання.

Фокусування бездзеркальних фотокамер

Тобто між пікселями, які відповідають за формування зображення, виробники ще «втискують» елементи, відповідальні за фокусування. Не вдаючись в глибоку фізику, я думаю, що таке рішення, як мінімум, не суттєво впливає на якість картинки, а як максимум повинно погіршувати зображення. В такому рішенні є один безумовний плюс – у бездзеркальних камер просто фізично неможливе таке негативне явище, як фронт/бек фокус, який іноді зустрічається у дзеркальних камер.

У бездзеркальних камер кількість датчиків фокусування, як правило, вища, ніж у дзеркальних. Але, тут є одне важливе «АЛЕ» – ці датчики крихітні, так як розміщені на матриці і тому збирають меньше світла, ніж датчики дзеркалок. Це приводить до того, що швидкість та надійність системи фокусування у бездзеркалок, при недостатньому освітленні, поступається дзеркальним камерам. Я думаю, що такий ефект спостерігали багато власників бездзеркалок, навіть працюючи в студії при пілотному освітленні.

Шуми на довгих витримках ISO у бездзеркальних фотокамер

Йдемо далі. Сподіваюсь, що більшість з вас знаходили в меню своєї камери таке налаштування, як «Подавление шумов на длинных выдержках». Наявність такого налаштування говорить про те, що в цифрових камерах, навіть на низьких значеннях ISO, будуть з’являтися шуми на довгих витримках. Так от, справа в тому, що бездзеркальні камери фактично весь час працюють у режимі довгої витримки. Адже поки камера активна, тобто транслює зображення з матриці у видошукач або на екранчик. Матриця працює, гріється і відповідно рівень «шумності» буде збільшуватись. Такого явища в принципі не буває на дзеркальних камерах. В них матриця активна тільки в момент спрацьовування затвору камери. Така конструктивна особливість також не найкращим чином може позначатися на якості зображення бездзеркалок у порівнянні з дзеркалками.

Якщо у бездзеркалок є ці проблеми, то чому виробники так активно переходять на їх випуск?

По-перше, молоде покоління фотографів звикло бачити зовнішній світ через екранчики телефонів/моніторів/телевізорів і хоче бачити щось схоже і в фотокамері. Тому перенасичена та переконтращена картинка в видошукачі бездзеркалки виглядає для багатьох більш звично. Що стосується мене особисто, то ніякий телевізор з діагоналлю розміром з вікно і 8К пікселів, не може мені замінити живу картинку, яку я можу побачити через це вікно. От в цьому і різниця – дзеркалка це реальна оптична картинка, бездзеркалка – моніторчик, який демонструє картинку з налаштуваннями виробника камери. Але це мої відчуття, у вас може бути інше відношення до співставляння реальної оптичної картинки, та електронної.

По-друге, бездзеркальна камера суттєво простіша конструктивно, ніж дзеркальна. Це пов’язано з тим, що у бездзеркалок відсутній такий складний електронно-оптико-механічний блок як механізм роботи дзеркала та елементи візування (пентапризма). Це значно спрощує не тільки виробництво самих камер, але й позитивно позначається на рентабельності їх виробницта – середня ринкова ціна бездзеркалок вища, а виробництво дешевше. Зрозуміло, що виробники будуть акцентувати свої зусилля на бездзеркальних камерах. Згадайте історію з системами стабілізації зображення. Як кажуть – нічого особистого, просто бізнес!

Враховуючи все, що я написав вище, а також ряд інших причин, звертаю увагу на те, що топові камери у Нікон (Nikon D6 – 6500$) та Кенон (Canon EOS-1D X Mark III – 6500$) все ще є дзеркальними. Тобто, там де потрібна висока надійність, безвідмовність, швидкість та точність з безкомпромісною якістю – це все дзеркалки.

Переваги системних фотокамер.

Може скластися таке враження, що я пишу про те, що бездзеркалки погані в порівняні з дзеркалками. Тому перерахую декілька безумовних переваг бездзеркалок:

  • Як я вже писав вище, у бездзеркалок неможливе таке негативне явище, як фронт/бек фокус;
  • За рахунок того, що робочий відрізок у бездзекркалок менший за дзеркалки, є можливість створити перехідники (і такі існують), які дозволяють повноцінно використовувати оптику від дзеркальних камер (набір можливої оптики суттєво збільшується);
  • Знову ж таки, за рахунок коротшого робочого відрізка виробникам легше створювати нові об’єктиви, особливо короткофокусні (ширококутні), при чому вони можуть бути більш компактними та з кращими оптичними характеристиками;

Це мої основні роздуми з приводу дзеркало/недзеркало.

Декілька слів про кроп/фулфрейм матриці (crop/full frame) у фотоапаратів.

Існує думка, що кропнуті камери суттєво поступаються якістю зображення фулфреймовим. Дійсно, якщо ми будемо порівнювати камери, розроблені 8-10 років тому, то таке явище буде присутнє. При чому ця різниця виявляється насамперед у тому, що фулфреймові камери мають менші шуми (можна знімати на вищих ISO) та ширший динамічний діапазон. В цілому ці явища присутні і в сучасних камерах. Але технології не стоять на місці, тому сучасні кропнуті камери вже майже не поступаються картинкою своїм старшим фулфреймовим братам, в усякому разі до значень ISO 800. Прикладом цього можуть бути камери компанії FUJIFILM, які, не дивлячись на те що кропнуті, визнаються одними з кращих камер в своєму класі. Доречі, студенти нашої школи мають можливість протестувати фотокамери FUJIFILM, PENTAX, SONY прямо на уроках фотокурсів.  

Тепер про враженя від роботи з новою камерою PENTAX K-3 Mark III. Перше – це дзеркальна кропнута камера.Інформація про її розробку з'явилась дуже давно, більше двох років тому. Тобто камера йшла до споживача досить довго. Почитати характеристики камери можна в Інтерненті.

Основні особливості камери PENTAX K-3 Mark III

1. Перше, що в прямому сенсі впадає в очі – це видошукач. Збільшення видошукача в камері 1.05х. Це означає, що розмір зображення у видошукачі такий самий, як у фулфреймових камер. На сьогоднішній день це перша і поки єдина кропнута дзеральна камера з таким збільшенням видошукача. В порівнянні з моєю фулфреймовою камерою – розмір зображення такий самий, навіть мені здалося, що видошукач К-3 Mark III яскравіший, ніж у моєї фулфреймової К-1.

2. Камера має досить розвинені налаштування в системі фокусування. Мені не вдалося порівняти її напряму з Nikon D500, але пам’ятаючи свої відчуття від Nikon D500 коли він був в моїх руках, та порівнюючи з матеріалами знайденими в Інтернеті, думаю що системи фокусування цих камер десь на одному рівні.

3. Можливість зйомки до ISO 1600 без суттєвого зростання шумів. Я досить прискіпливо відношусь до шумів, тому, думаю, що у більшості буде можливість отримувати достойні знімки навіть при ISO 6400;

4. Ергономіка камери дуже зручна. Але це не новина – попередні камери Pentax також досить ергономічні. У камери також хороший захист від непогоди.

5. Вага камери майже на 200 гр менша, ніж мій К-1.

6. Камера має, вже традиційний для Pentax, режим «Піксель_шифт»;

7. Дуже ефективна система стабілізації зображення. Я знімав на еквівалентній фокусній відстані 945 мм на витримці 1/160 сек. При цьому кадри мали високу деталізацію та ніяких натяків на змаз зображення;

8. Є можливість роботи з зовнішнім астротрекером, що важливо для поціновувачів нічної зйомки зоряного неба (щоправда, у К-1 ця можливість існує без застосування зовнішніх приладів);

9. Швидкість серійної зйомки камери складає 12 кадрів/сек. Це важливо для знімкування динамічних сцен;

10. Значення ISO в камері знаходиться в діапазоні 100–1600 000 (один мільйон шістсот тисяч);

Часто бачу негативні відгуки про те, що у цієї камери жорстко вбудований екранчик. Так, комусь дуже важливо, щоб екранчик крутився у всі боки. Іноді це дійсно зручно при деяких ракурсах. Але, що стосується мого стилю фотографування, то я дуже часто знімаю в досить жорстких польових умовах. 99% моїх фото зроблено при візуванні через видошукач, чому я й написав про нього насамперед.

Тобто мені відкидний екран буває потрібен рідко. Більше того, відкидний екран – це ще одна можливість накопичення пилу/бруду на корпусі камери. Тому для мене вбудований екран краще, ніж рухомий. Для когось це може бути важливо. Але, якщо звернути увагу на топові камери від Nikon та Canon (моделі я називав вище), то в цих камерах екранчик також жорстко вбудований. Це впливає на надійнісь камери, особливо при роботі в несприятливих, агресивних умовах навколишнього середовища. Крім усього, що я вже вказав, необхідно відмітити, що у Pentax одна з найширших лінійок кропнутої оптики у порівнянні з іншими виробниками фототехніки.

Запрошуємо вас на майстер-клас автора тесту Ігоря Червоненко «Пейзаж для всіх»

Нижче розміщені фото які зроблені цією камерою з застосуванням наступних об’єктивів:

  • Pentax HD PENTAX D FA 150-450mm f/4.5-5.6 DC AW
  • Pentax smc Pentax-D FA 100mm f/2.8 WR Macro
  • Pentax HD FA 50mm f/1.4 SDM AW
  • Pentax HD PENTAX-D FA 28-105mm f/3.5-5.6 ED DC WR
  • Sigma 35mm f/1.4 DG HSM Art
  • Телеконвертер Pentax 1.4x HD PENTAX-DA AF

Усі фотографії під цим постом – це внутрішньокамерний jpg. Я навмисно ніяк не оброблював фото, навіть не кадрував. Єдине, що зроблено – це зменьшення розмірів до 1100 пікселів по довшій стороні, просто для того, щоб швидко переглядати ці фото на мобільної версії сайту фотошколи. Дякую всім, хто дочитав до кінця! ? Якщо будуть питання по камері Pentax K-3 Mark III – задавайте, з радістю відповім. Ваш, Ігор Червоненко.

Також читайте ► Яку фотокамеру купити? Лідери ринку 2020